Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	студіюю́	студіюва́в	студіюва́тиму	—
Ти	студіює́ш	студіюва́в студіюва́ла	студіюва́тимеш	студійо́вай
Він Вона Воно	студіює́	студіюва́в студіюва́ла студіюва́ло	студіюва́тиме	—
Ми	студіює́м (-ємо)	студіюва́ли	студіюва́тимем(о)	студійо́ваймо
Ви	студіюєте	студіюва́ли		студійо́вайте
Вони	студіюють	студіюва́ли	студіюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	студіюючи́
Дієприсл. мин. ч.	студійо́вавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

студіювати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -студ-; суфікси: -і -юва; дієслівне закінчення: -ти.

книжн. перех. ретельно вивчати, вчити що-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику і в теорії. Ольга Кобилянська
уважно приглядаючись до кого-небудь, пізнавати його. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Я слухаю і тихцем студіюю комунарів. Голеними обличчями і рештками американського одіння вони ще нагадують канадців, але способом думання і мовою — це зовсім інші люди. Мирослав Ірчан
неперех. навчатися де-небудь. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ — Ви вчений чоловік, студіювали у Відні, займалися там… різними високими речами, — і так зовсім не знаєте людей? Ірина Вільде

Найтісніша спорідненість
іменники: студі́єць, студіюва́ння, сту́дія прикметники: студі́йний дієслова: студіюва́тися

Від ??

ретельно вивчати, вчити що-небудь
Англійська_en: study ^(en) Російська_ru: изучать ^(ru), штудировать ^(ru)

уважно приглядаючись до кого-небудь, пізнавати його
Англійська_en: cognite ^(en), observe ^(en)

навчатися де-небудь
Польська_pl: studiować ^(pl)