стукатися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	сту́каюся (-сь)	сту́кався (-сь)	сту́катимуся (-сь)	—
Ти	сту́каєшся	сту́кався (-сь) сту́калася (-сь)	сту́катимешся (-сь)	сту́кайся (-сь)
Він Вона Воно	сту́кається (-сь)	сту́кався (-сь) сту́калася (-сь) сту́калося (-сь)	сту́катиметься	—
Ми	сту́каєм(о)ся (-сь)	сту́калися	сту́катимем(о)ся (-сь)	сту́каймося (-сь)
Ви	сту́каєтеся (-сь)	сту́калися (-сь)		сту́кайтеся (-сь)
Вони	сту́каються	сту́калися (-сь)	сту́катимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	сту́каючись
Дієприсл. мин. ч.	сту́кавшись
Безособова форма	—

сту́-ка-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -стук-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ударяючи у двері, вікно, давати знати про себе, виражати прохання впустити. ◆ немає прикладів застосування.
2. ударятися об що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
3. ударятися один об одного при зустрічному русі. ◆ немає прикладів застосування.
4. перен., розм. вступати в боротьбу з ким-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: стукання дієслова: стукати

Етимологія

Від ?

Переклад

ударяючи у двері, вікно, давати знати про себе, виражати прохання впустити
Російськаru: стукаться (ru), стучаться (ru)

ударятися об що-небудь

ударятися один об одного при зустрічному русі

вступати в боротьбу з ким-небудь

Джерела

• Словник УЛІФ: стукатися