стуляти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я стулю́ стуля́в стуля́тиму  —
Ти стули́ш стуля́в
стуля́ла
стуля́тимеш стули́
Він
Вона
Воно
стули́ть стуля́в
стуля́ла
стуля́ло
стуля́тиме  —
Ми стули́м(о́) стуля́ли стуля́тимем(о) {{{4}}}мо
Ви стулите́ стуля́ли {{{4}}}те
Вони стуля́ть стуля́ли стуля́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. стулячи́
Дієприсл. мин. ч. стуля́вши
Безособова форма [[стуля}но|стуля́}но]]

стуляти (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 13b.

Префікс: с-; корінь: -тул-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. наближаючи впритул одне до одного, щільно з'єднувати (предмети або краї предметів) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. з'єднувати докупи частини чого-небудь [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. складати що-небудь розкрите, розгорнуте; закривати [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. закривати, змикати [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

наближаючи впритул одне до одного, щільно з'єднувати
з'єднувати докупи частини чого-небудь
складати що-небудь розкрите, розгорнуте; закривати
закривати, змикати

Джерела[ред.]