супліка
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | суплі́ка | суплі́ки |
| Р. | суплі́ки | суплі́к |
| Д. | суплі́ці | суплі́кам |
| З. | суплі́ку | суплі́ки |
| Ор. | суплі́кою | суплі́ками |
| М. | суплі́кі | суплі́ках |
| Кл. | суплі́ко* | суплі́ки* |
су-плі́к-а
Іменник жіночого роду, відмінювання 3a.
Префікс: су-; корінь: -плік-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- писане прохання або скарга [≈ 1][▲ 1] ◆ Виявилося, втім, що діди прийшли з суплікою — просили полегшити непосильний тягар податків, що їх стягують з сільських громад. М. та С. Дяченки, «Ритуал»
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: супліка
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.