сьомий
Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]сьо́-мий
Порядковий числівник; відповідний кількісний числівник — сім
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | сьо́мий | сьо́ма | сьо́ме | сьо́мі |
| Р. | сьо́мого | сьо́мої | сьо́мого | сьо́мих |
| Д. | сьо́мому | сьо́мій | сьо́мому | сьо́мим |
| З. | сьо́мого сьо́мий |
сьо́му | сьо́ме | сьо́мих сьо́мі |
| О. | сьо́мим | сьо́мою | сьо́мим | сьо́мими |
| М. | на/в сьо́мім на/в сьо́мому |
на/в сьо́мій | на/в сьо́мім на/в сьо́мому |
на/в сьо́мих |
| К. | — | — | сьо́ме | — |
Вимова
[ред.]- МФА: [ˈsʲɔ̈mɪ̞ɪ̯]
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |