телефонувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я телефону́ю телефонува́в телефонува́тиму  —
Ти телефону́єш телефонува́в
телефонува́ла
телефонува́тимеш телефону́й
Він
Вона
Воно
телефону́є телефонува́в
телефонува́ла
телефонува́ло
телефонува́тиме  —
Ми телефону́єм(о) телефонува́ли телефонува́тимем(о) телефону́ймо
Ви телефону́єте телефонува́ли телефону́йте
Вони телефону́ють телефонува́ли телефонува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. телефону́ючи
Дієприсл. мин. ч. телефонува́вши
Безособова форма но

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — зателефонувати.

Корінь: -телефон-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]