телефонувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	телефону́ю	телефонува́в	телефонува́тиму	—
Ти	телефону́єш	телефонува́в телефонува́ла	телефонува́тимеш	телефону́й
Він Вона Воно	телефону́є	телефонува́в телефонува́ла телефонува́ло	телефонува́тиме	—
Ми	телефону́єм(о)	телефонува́ли	телефонува́тимем(о)	телефону́ймо
Ви	телефону́єте	телефонува́ли		телефону́йте
Вони	телефону́ють	телефонува́ли	телефонува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	телефону́ючи
Дієприсл. мин. ч.	телефонува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	телефоно́ваний
Безособова форма	телефоно́вано

те-ле-фо-ну-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — зателефонувати.

Корінь: -телефон-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [tɛ̝lɛ̝fɔ̝nʊˈʋɑtɪ̞]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Телефонувати

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: телефон прикметники: телефонний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Японськаja: 電話する (でんわする)

Джерела

• Словник УЛІФ: телефонувати