тональність

Матеріал з Вікісловника
У Вікіпедії є стаття


Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. тона́льність  —
Р. тона́льності  —
Д. тона́льності  —
З. тона́льність  —
Ор. тона́льністю  —
М. тона́льності  —
Кл. тона́льносте*  —

то-на́ль-ність

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. муз. звуковисотне положення ладу
    • характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається положенням головного тону.
    • система висотних зв'язків на основі консонансного тризвуку – мажор і мінор, яка передбачає їх чітку організацію ◆ Мажорна тональність
  2. характер, сила звучання тону, голосу
  3. літ. Основна емоційна настроєність твору.
  4. мист. переважаючий колір, поєднання основних тонів на картині, що створює відповідну емоційну настроєність.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

  1. атональність

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники: тональний
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]