тригерити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	три́герю	три́герив три́герила	три́геритиму	—
Ти	три́гериш	три́герив три́герила	три́геритимеш	три́гер
Він Вона Воно	три́герить	три́герив три́герила три́герило	три́геритиме	—
Ми	три́герим ( -имо)	три́герили	три́геритимем(о)	три́гермо
Ви	три́герите	три́герили		три́герте
Вони	три́герть	три́герили	три́геритимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	три́герячи
Дієприсл. мин. ч.	три́геривши
Безособова форма	—

тригерити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -тригер-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ˈtrɪɦerete]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм., неол. спрацьовувати як тригер. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: тригернутися

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів