тріснути

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я трі́сну трі́сн, трі́снув
трі́снла, трі́снула
трі́снатиму  —
Ти трі́снеш трі́сн, трі́снув
трі́снла, трі́снула
трі́снатимеш трі́сни
Він
Вона
Воно
трі́сне трі́сн, трі́снув
трі́снла, трі́снула
трі́снло, трі́снуло
трі́снатиме  —
Ми трі́снем(о) трі́снли, трі́снули трі́снатим(о) трі́снім(о)
Ви трі́снете трі́снли, трі́снули трі́сніть
Вони трі́снуть трі́снли, трі́снули трі́снатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. трі́снши, трі́снувши
Безособова форма

Дієслово, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -трісну-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ в будівлі «Дружнього кола» навпроти «Корони» від жару тріснули вікна, одна віконна рама загорілася,тож довелося пильнувати, щоб вогонь не поширився далі.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]