Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ті́шуся (-сь)	ті́шився (-сь)	ті́шитимуся (-сь)	—
Ти	ті́шишся	ті́шився (-сь) ті́шилася (-сь)	ті́шитимешся	ті́шися
Він Вона Воно	ті́шиться	ті́шився (-сь) ті́шилася (-сь) ті́шилося (-сь)	ті́шитиметься	—
Ми	ті́шим(о)ся (-мось)	ті́шилися (-сь)	ті́шитимем(о)ся (-мось)	ті́шімося (-сь)
Ви	ті́шитеся (-сь)	ті́шилися (-сь)		ті́шітеся (-сь)
Вони	ті́шаться	ті́шилися (-сь)	ті́шитимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	ті́шачись
Дієприсл. мин. ч.	ті́шившись
Безособова форма	—

тішитися (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -тіш-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

радіти, за існування причини. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ «Батько тішиться з приводу народження сина. причина явно існує — це народження сина. Слово «Тішитися» застосовується у прямому відношенні до людини до причини. Сестра може «тішитися» за брата що в того народився син — але правильніше тут вжити слово «радіти».

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів