убрести

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Після слів, що закінчуються на голосний, уживають відміни вбрести.

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я убреду́ убрі́в
убрела́
убреду́  —
Ти убреде́ш убрі́в
убрела́
убреде́ш убреди́
Він
Вона
Воно
убреде́ убрі́в
убрела́
убрело́
убреде́  —
Ми убреде́м (-емо́) убрели́ убреде́м( -емо́) убреді́м(о)
Ви убредете́ убрели́ убреді́ть
Вони убреду́ть убрели́ убреду́ть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

у-бре-сти́

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 7b.

Префікс: у-; корінь: -брес-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зайти, увійти у воду, високе густе ростиння й т. ін.[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Первий раз ступив, по коліна вбрів.
  2. перен. потрапити в лихо. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ У таке вбрела, що ледве за рік виринула.

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

зайти, увійти у воду, високу густу рослинність і т. ін.
потрапити в скрутне становище

Джерела[ред.]

  1. Б. Грінченко. "Словарь української мови".