Українська

Після слів, що закінчуються на голосний, уживають відміни вбризкувати.

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	убри́зкую	убри́зкував	убри́зкуватиму	—
Ти	убри́зкуєш	убри́зкував убри́зкувала	убри́зкуватимеш	убри́зкуй
Він Вона Воно	убри́зкує	убри́зкував убри́зкувала убри́зкувало	убри́зкуватиме	—
Ми	убри́зкуєм(о)	убри́зкували	убри́зкуватимем(о)	убри́зкуймо
Ви	убри́зкуєте	убри́зкували		убри́зкуйте
Вони	убри́зкують	убри́зкували	убри́зкуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	убри́зкуючи
Дієприсл. мин. ч.	убри́зкувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	убри́зкований
Безособова форма	убри́зковано

у-бриз-ку-ва-ти

Префікс: у-; корінь: -бризк-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

упорскувати, вливати щось кудись розбризкуванням, бризками. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів