Українська

	мин.	майб.	наказ.
Я	уво́рався (-сь)	уво́раюся (-сь)	—
Ти	уво́рався (-сь) уво́ралася (-сь)	уво́раєшся	уво́райся (-сь)
Він вона воно	уво́рався (-сь) уво́ралася (-сь) уво́ралося (-сь)	уво́рається	—
Ми	уво́ралися (-сь)	уво́раєм(о)ся (-мось)	уво́раймося (-сь)
Ви	уво́ралися (-сь)	уво́раєтеся (-сь)	уво́райтеся (-тесь)
Вони	уво́ралися (-сь)	уво́раються	—
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл.	уво́равшись
Безособова форма

у-во-ра́-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, зворотне, неперехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).

Префікси: у-в-; корінь: -ора-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

діал. орючи, прихопити плугом землю сусіда. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів