орати

Матеріал з Вікісловника

Українська[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я орю́ ора́в
ора́ла
ора́тиму  —
Ти ореш ора́в
ора́ла
ора́тимеш ори́
Він
Вона
Воно
оре ора́в
ора́ла
ора́ло
ора́тимете  —
Ми орем(о) ора́ли ора́тимемо орі́м(о)
Ви оре́те ора́ли орі́ть
Вони орю́ть ора́ли ора́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч. ора́вши
Дієприсл. теп. ч. орючи́
Пас. дієприкм. мин. о́раний
Безособова форма орано

ора́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6cX^.

Корінь: -ор-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

  • МФА: [ɔˈrɑte]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. обробляти землю плугом, сохою [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. перен., розм. розпушувати поверхню чого-небудь; борознити [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]