орати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	орю́	ора́в ора́ла	ора́тиму	—
Ти	ореш	ора́в ора́ла	ора́тимеш	ори́
Він Вона Воно	оре	ора́в ора́ла ора́ло	ора́тимете	—
Ми	орем(о)	ора́ли	ора́тимемо	орі́м(о)
Ви	оре́те	ора́ли		орі́ть
Вони	орю́ть	ора́ли	ора́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.	ора́вши
Дієприсл. теп. ч.	орючи́
Пас. дієприкм. мин.	о́раний
Безособова форма	орано

ора́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6cX^.

Корінь: -ор-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ɔˈrɑte]

• Прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. обробляти землю плугом, сохою ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен., розм. розпушувати поверхню чого-небудь; борознити ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• орати на пар, орати під пар
• мілко орати
• орати носом

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• [СУМ-20]