увільняти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	увільня́ю	увільня́в	увільня́тиму	—
Ти	увільня́єш	увільня́в увільня́ла	увільня́тимеш	увільня́й
Він Вона Воно	увільня́є	увільня́в увільня́ла увільня́ло	увільня́тиме	—
Ми	увільня́єм(о)	увільня́ли	увільня́тимем(о)	увільня́ймо
Ви	увільня́єте	увільня́ли		увільня́йте
Вони	увільня́ють	увільня́ли	увільня́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	увільня́ющий
Дієприкм. мин. ч.	увільня́вший
Дієприсл. теп. ч.	увільня́я
Дієприсл. мин. ч.	увільня́в, увільня́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	увільня́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	увільня́овано

у-віль-ня́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: у-; корінь: -віль-; суфікси: -н-я; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ʊu̯ʲilʲˈnʲɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм., рідк. те ж саме, що звільнити 1, 5, 6. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: увольнять (ru); удалять (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: увільняти
• Uviljnjaty // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.