увільнятися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	увільня́юся (-сь)	увільня́вся (-сь)	увільня́тимуся (-сь)	—
Ти	увільня́єшся	увільня́вся (-сь) увільня́лася (-сь)	увільня́тимешся (-сь)	увільня́йся (-сь)
Він Вона Воно	увільня́ється (-сь)	увільня́вся (-сь) увільня́лася (-сь) увільня́лося (-сь)	увільня́тиметься	—
Ми	увільня́єм(о)ся (-сь)	увільня́лися	увільня́тимем(о)ся (-сь)	увільня́ймося (-сь)
Ви	увільня́єтеся (-сь)	увільня́лися (-сь)		увільня́йтеся (-сь)
Вони	увільня́ються	увільня́лися (-сь)	увільня́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	увільня́ючись
Дієприсл. мин. ч.	увільня́вшись
Безособова форма	—

у-віль-ня́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: у-; корінь: -віль-; суфікси: -н-я; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [ʊu̯ʲilʲˈnʲɑtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм., рідк. те ж саме, що звільнитися 2-4. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: увільнятися
• Увільнятися // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.