удонити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я *удоню́ удони́в
удони́ла
удо́нитиму  —
Ти удо́ниш удони́в
удони́ла
удо́нитимеш удони́
Він
Вона
Воно
удо́нить удони́в
удони́ла
удони́ло
удо́нитиме  —
Ми удо́ним (удо́нимо) удони́ли удо́нитимем(о) удоні́м(о)
Ви удо́ните удони́ли удоні́ть
Вони удо́нять удони́ли удо́нитимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. удонячи́
Дієприсл. мин. ч. удони́вши
Безособова форма

удонити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c. Творення форми настоящего времени 1. особи однини утруднене.

Корінь: -удон-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що удолити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]