умілиця

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. умі́лиця умі́лиці
Р. умі́лиці умі́лиць
Д. умі́лиці умі́лицям
З. умі́лицю умі́лиць
Ор. умі́лицею умі́лицями
М. умі́лиці умі́лицях
Кл. умі́лицю умі́лиці

у-мі́-ли-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Префікс: у-; корінь: -міл-; суфікс: -иц; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жін. ім. до умілець. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Умілиця із селища Івано-Франкове на Львівщині Оксана Когут демонструє верхівку на ялинку в стилі яворівської забавки Джерело — УК, 28 грудня 2019 року, cубота, № 250.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]