умілиця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	умі́лиця	умі́лиці
Р.	умі́лиці	умі́лиць
Д.	умі́лиці	умі́лицям
З.	умі́лицю	умі́лиць
Ор.	умі́лицею	умі́лицями
М.	умі́лиці	умі́лицях
Кл.	умі́лицю	умі́лиці

у-мі́-ли-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Префікс: у-; корінь: -міл-; суфікс: -иц; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. жін. ім. до умілець. ◆ Умілиця із селища Івано-Франкове на Львівщині Оксана Когут демонструє верхівку на ялинку в стилі яворівської забавки Джерело — УК, 28 грудня 2019 року, cубота, № 250.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: умелица (ru) жін.