упоштувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	упошту́ю	упоштува́в	упоштува́тиму	—
Ти	упошту́єш	упоштува́в упоштува́ла	упоштува́тимеш	упошту́й
Він Вона Воно	упошту́є	упоштува́в упоштува́ла упоштува́ло	упоштува́тиме	—
Ми	упошту́єм(о)	упоштува́ли	упоштува́тимем(о)	упошту́ймо
Ви	упошту́єте	упоштува́ли		упошту́йте
Вони	упошту́ють	упоштува́ли	упоштува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	упошту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	упоштува́вши
Безособова форма	упошто́вано

упоштувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: у-; корінь: -пошт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. сильно вдарити, почастувати, пригостити. ◆ От як упоштували гаразд, давай змій проситися українська народна легенда "Змієві сліди"

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990, примітка на сторінці 12