упоштувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я упошту́ю упоштува́в упоштува́тиму  —
Ти упошту́єш упоштува́в
упоштува́ла
упоштува́тимеш упошту́й
Він
Вона
Воно
упошту́є упоштува́в
упоштува́ла
упоштува́ло
упоштува́тиме  —
Ми упошту́єм(о) упоштува́ли упоштува́тимем(о) упошту́ймо
Ви упошту́єте упоштува́ли упошту́йте
Вони упошту́ють упоштува́ли упоштува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. упошту́ючи
Дієприсл. мин. ч. упоштува́вши
Безособова форма упошто́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.


Префікс: у-; корінь: -пошт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сильно вдарити, почастувати, пригостити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ От як упоштували гаразд, давай змій проситися українська народна легенда "Змієві сліди"

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990, примітка на сторінці 12