урухомитися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин.	майб.	наказ.
Я	урухо́мився	урухо́млюся	—
Ти	урухо́мився урухо́милася	урухо́мишся	урухо́мся
Він вона воно			—
Ми	урухо́милися	урухо́мим(о)ся	урухо́мімося
Ви	урухо́милися	урухо́митеся	урухо́мітеся
Вони	урухо́милися	урухо́мляться	—
Дієприкм.
Дієприкм. пас.	—
Дієприсл.
Безособова форма

у-ру-хо́-ми-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, неперехідне, зворотне друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).

Префікс: у-; корінь: -рух-; суфікси: -о-м-и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. набути руху, почати рухатися. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)