уявити
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | уявля́в | уя́влю | — | |
Ти | уявля́в уявля́ла | уя́виш | уя́ви | |
Він Вона Воно |
уявля́в уявля́ла уявля́ло | уя́вить | — | |
Ми | уявля́ли | уя́вим(о) | уя́вімо | |
Ви | уявля́ли | уя́віте | ||
Вони | уявля́ли | уя́влять | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. мин. ч. | уявля́вши | |||
Дієприкм. пас. мин. ч. | уя́влений | |||
Безособова форма | уя́влено |
у-я-ви́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -уяв-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʊjɐˈu̯ɪte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- див. уявляти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: уявити
- уявити // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.