Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	уявля́ю	уявля́в	уявля́тиму	—
Ти	уявля́єш	уявля́в уявля́ла	уявля́тимеш	уявля́й
Він Вона Воно	уявля́є	уявля́в уявля́ла уявля́ло	уявля́тиме	—
Ми	уявля́єм(о)	уявля́ли	уявля́тимем(о)	уявля́ймо
Ви	уявля́єте	уявля́ли		уявля́йте
Вони	уявля́ють	уявля́ли	уявля́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	уявля́ючи
Дієприсл. мин. ч.	уявля́вши
Безособова форма	уя́влено

уявляти (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -уявл-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.

викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін. ◆ Тарас зачаївся серед численних ящиків і пакунків. Він почав уявляти, як він зустрінеться з братами, й задрімав. Швець-Васіна О. Боєць з позивним «Кобзар»
розуміти, усвідомлювати, знати. ◆ немає прикладів застосування.
тільки 2 ос. одн. і мн. уживається в значенні вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь.^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Уяви (уявіть) [собі] — вставне слово, словосполучення, що вживається для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь, більшого переконання в чомусь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}
заст. з'являтися, виходити, ставати видним.^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ??

викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін.

розуміти, усвідомлювати, знати

вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь

з'являтися, виходити, ставати видним
Російська_ru: обнаруживаться ^(ru)