фітькати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	фі́тькаю	фі́тькав фі́тькала	фі́тькатиму	—
Ти	фі́тькаєш	фі́тькав фі́тькала	фі́тькатимеш	фі́тькай
Він Вона Воно	фі́тькає	фі́тькав фі́тькала фі́тькало	фі́тькатиме	—
Ми	фі́тькаєм(о)	фі́тькали	фі́тькатимем(о)	фі́тькаймо
Ви	фі́тькаєте	фі́тькали		фі́тькайте
Вони	фі́тькають	фі́тькали	фі́тькатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	фі́тькаючи
Дієприсл. мин. ч.	фі́тькавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

фі́ть-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -фітьк-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈfʲitʲkɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. видавати звук «фіть-фіть». ◆ Проснувшись, дрізд почав висвистувати, «тому він і досі фітькає, кличе за ними». Vasylʹ Sokil Narodni lehendy ta perekazy ukraïnt︠s︡iv Karpat Naukova dumka, 1995

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: фітькати