царювати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я царю́ю царюва́в царюва́тиму  —
Ти царю́єш царюва́в
царюва́ла
царюва́тимеш царю́й
Він
Вона
Воно
царю́є царюва́в
царюва́ла
царюва́ло
царюва́тиме  —
Ми царю́єм(о) царюва́ли царюва́тимем(о) царю́ймо
Ви царю́єте царюва́ли царю́йте
Вони царю́ють царюва́ли царюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. царю́ючи
Дієприсл. мин. ч. царюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. царьо́ваваний
Безособова форма царьо́вавано

ца-рю-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цар-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути царем, правити царством. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Мною царі царюють і князі встановляють право. Джерело — Прип. 8, 15-21.
    1. розм. повноправно порядкувати, самовільно керувати ким-, чим-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. перен. бути першим, переважати всіх у чому-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. наповнювати собою; домінувати. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

бути царем, правити царством
повноправно порядкувати, самовільно керувати ким-, чим-небудь
бути першим, переважати всіх у чому-небудь
наповнювати собою; домінувати

Джерела[ред.]