цвигати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цви́гаю цви́гав цви́гатиму  —
Ти цви́гаєш цви́гав
цви́гала
цви́гатимеш цви́гай
Він
Вона
Воно
цви́гає цви́гав
цви́гала
цви́гало
цви́гатиме  —
Ми цви́гаєм(о) цви́гали цви́гатимем(о) цви́гаймо
Ви цви́гаєте цви́гали цви́гайте
Вони цви́гають цви́гали цви́гатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цви́гаючи
Дієприсл. мин. ч. цви́гавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

цви́-га-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.


Корінь: -цвиг-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм., перех. стьобати, шмагати батогом, різкою і т. ін
  2. неперех. бити, литися струменем

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

стьобати, шмагати батогом, різкою і т. ін
бити, литися струменем


Джерела[ред.]