цвіготати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цвігочу́ цвігота́в цвігота́тиму  —
Ти цвіго́чеш цвігота́в
цвігота́ла
цвігота́тимеш цвігочи́
Він
Вона
Воно
цвіго́че цвігота́в
цвігота́ла
цвігота́ло
цвігота́тиме  —
Ми цвіго́чем (цвіго́чемо) цвігота́ли цвігота́тимем(о) цвігочі́м(о)
Ви цвіго́чете цвігота́ли цвігочі́ть
Вони цвіго́чуть цвігота́ли цвігота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цвігочачи́
Дієприсл. мин. ч. цвігота́вши
Безособова форма

Дієслова, недоконаний вид перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c).

Корінь: -цвігот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., діал. цвірінькати (у 1 знач.) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]