цвіркнути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цвіркну́в цвіркну́  —
Ти цвіркну́в
цвіркну́ла
цвіркне́ш цвіркни́
Він
Вона
Воно
цвіркну́в
цвіркну́ла
цвіркну́ло
цвіркне́  —
Ми цвіркну́ли цвіркне́м (, -емо́) цвіркнім(о)
Ви цвіркну́ли цвіркні́ть
Вони цвіркну́ли цвіркну́ть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3b.

Корінь: -цвіркн-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. док. однокр. до цвіркати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    1. сказати крізь зуби що-небудь зневажливе. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Багато людей несли звідусіль хто що міг. Тільки мачуха нічого не дала, цвіркнувши крізь зуби: – Його «брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили»…* Джерело — Швець-Васіна О. Боєць з позивним «Кобзар».

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]