цвіркати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цві́ркаю	цві́ркав цві́ркала	цві́ркатиму	—
Ти	цві́ркаєш	цві́ркав цві́ркала	цві́ркатимеш	цві́ркай
Він Вона Воно	цві́ркає	цві́ркав цві́ркала цві́ркало	цві́ркатиме	—
Ми	цві́ркаєм(о)	цві́ркали	цві́ркатимем(о)	цві́ркаймо
Ви	цві́ркаєте	цві́ркали		цві́ркайте
Вони	цві́ркають	цві́ркали	цві́ркатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цві́ркаючи
Дієприсл. мин. ч.	цві́ркавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

цві́р-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цвірк-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈt͡sʲʋʲirkɐte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. те ж саме, що цвірінькати 1, 2 ◆ немає прикладів застосування.
2. розм. спльовувати крізь зуби ◆ немає прикладів застосування.
3. розм., рідк. те ж саме, що цвікати. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

цвірінькати

спльовувати крізь зуби

цвікати

Джерела

• Словник УЛІФ: цвіркати