Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цві́ркаю	цві́ркав цві́ркала	цві́ркатиму	—
Ти	цві́ркаєш	цві́ркав цві́ркала	цві́ркатимеш	цві́ркай
Він Вона Воно	цві́ркає	цві́ркав цві́ркала цві́ркало	цві́ркатиме	—
Ми	цві́ркаєм(о)	цві́ркали	цві́ркатимем(о)	цві́ркаймо
Ви	цві́ркаєте	цві́ркали		цві́ркайте
Вони	цві́ркають	цві́ркали	цві́ркатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цві́ркаючи
Дієприсл. мин. ч.	цві́ркавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

цві́р-ка-ти

Корінь: -цвірк-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

недок. те ж саме, що цвірінькати 1, 2 ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
розм. спльовувати крізь зуби ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
розм., рідк. те ж саме, що цвікати. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

цвірінькати

спльовувати крізь зуби

цвікати