цвітькувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цвітьку́ю	цвітькува́в	цвітькува́тиму	—
Ти	цвітьку́єш	цвітькува́в цвітькува́ла	цвітькува́тимеш	цвітьку́й
Він Вона Воно	цвітьку́є	цвітькува́в цвітькува́ла цвітькува́ло	цвітькува́тиме	—
Ми	цвітьку́єм(о)	цвітькува́ли	цвітькува́тимем(о)	цвітьку́ймо
Ви	цвітьку́єте	цвітькува́ли		цвітьку́йте
Вони	цвітьку́ють	цвітькува́ли	цвітькува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цвітьку́ючи
Дієприсл. мин. ч.	цвітькува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	цвітько́ваний
Безособова форма	цвітько́вано

цвіть-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цвітьк-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [t͡sʲʋʲitʲkʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перех., зах. соромити, ганьбити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: sromać (pl)