Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цереґлю́ю	цереґлюва́в	цереґлюва́тиму	—
Ти	цереґлю́єш	цереґлюва́в цереґлюва́ла	цереґлюва́тимеш	цереґлю́й
Він Вона Воно	цереґлю́є	цереґлюва́в цереґлюва́ла цереґлюва́ло	цереґлюва́тиме	—
Ми	цереґлю́єм(о)	цереґлюва́ли	цереґлюва́тимем(о)	цереґлю́ймо
Ви	цереґлю́єте	цереґлюва́ли		цереґлю́йте
Вони	цереґлю́ють	цереґлюва́ли	цереґлюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	цереґлю́ючи
Дієприсл. мин. ч.	цереґлюва́вши
Безособова форма	цереґльо́вано

цереґлювати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -цереґл-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

недок., перех., зах. вибирати (у 1 знач.), міняти. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів