цибнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		цибну́в	цибну́	—
Ти		цибну́в цибну́ла	цибне́ш	цибни́
Він Вона Воно		цибну́в цибну́ла цибну́ло	цибне́	—
Ми		цибну́ли	цибне́м (, -емо́)	цибнім(о)
Ви		цибну́ли		цибні́ть
Вони		цибну́ли	цибну́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	—
Безособова форма	—

цибнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3b.

Корінь: -цибну-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [t͡seˈbnute] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док. однокр. до цибати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цибнути