Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цига́ню	цига́нив цига́нила	{{{3}}}итиму	—
Ти	цига́ниш	цига́нив цига́нила	цига́нитимеш	цига́ниь
Він Вона Воно	цига́нить	цига́нив цига́нила цига́нило	цига́нитиме	—
Ми	цига́ним ( -имо)	цига́нили	цига́нитимем(о)	цига́ньмо
Ви	цига́ните	цига́нили		цига́ніьте
Вони	цига́нть	цига́нили	цига́нитимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}ячи]]
Дієприсл. мин. ч.	цига́нивши
Безособова форма	—

циганити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -циган-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

недок., перех. і без додатка, розм. випрохувати, видурювати що-небудь; канючити. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. заст. у весільному обряді: ходити по хатах переодягнутими циганами та ін. і випрохувати різні речі, щоб поміняти їх потім на горілку. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. обманювати, шахрувати. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]}◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

випрохувати, видурювати що-небудь; канючити

ходити по хатах переодягнутими циганами

обманювати, шахрувати