циганити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цига́ню	цига́нив цига́нила	{{{3}}}итиму	—
Ти	цига́ниш	цига́нив цига́нила	цига́нитимеш	цига́ниь
Він Вона Воно	цига́нить	цига́нив цига́нила цига́нило	цига́нитиме	—
Ми	цига́ним ( -имо)	цига́нили	цига́нитимем(о)	цига́ньмо
Ви	цига́ните	цига́нили		цига́ніьте
Вони	цига́нть	цига́нили	цига́нитимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}ячи]]
Дієприсл. мин. ч.	цига́нивши
Безособова форма	—

циганити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -циган-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [t͡seˈɦɑnete] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., перех. і без додатка, розм. випрохувати, видурювати що-небудь; канючити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. заст. у весільному обряді: ходити по хатах переодягнутими циганами та ін. і випрохувати різні речі, щоб поміняти їх потім на горілку. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. обманювати, шахрувати. . ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

випрохувати, видурювати що-небудь; канючити

ходити по хатах переодягнутими циганами

обманювати, шахрувати

Джерела

• Словник УЛІФ: циганити