цмолити

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цмо́лу	цмо́лив цмо́лила	цмо́литиму	—
Ти	цмо́лиш	цмо́лив цмо́лила	цмо́литимеш	цмо́ль
Він Вона Воно	цмо́лить	цмо́лив цмо́лила цмо́лило	цмо́литиме	—
Ми	цмо́лим(о)	цмо́лили	цмо́литимем(о)	цмо́льм(о)
Ви	цмо́лите	цмо́лили		цмо́льте
Вони	цмо́льть	цмо́лили	цмо́литимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	–
Дієприкм. мин. ч.	цмо́ливши
Дієприсл. теп. ч.	цмо́лячи
Дієприсл. мин. ч.	цмо́ливши
Пас. дієприкм. теп. ч.	цмо́лений
Безособова форма	цмо́лно

цмолити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Корінь: -цмол-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., перех. і без додатка, розм. те ж саме, що цмулити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цмолити