цобкати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цо́бкаю	цо́бкав	цо́бкатиму	—
Ти	цо́бкаєш	цо́бкав цо́бкала	цо́бкатимеш	цо́бкай
Він Вона Воно	цо́бкає	цо́бкав цо́бкала цо́бкало	цо́бкатиме	—
Ми	цо́бкаєм(о)	цо́бкали	цо́бкатимем(о)	цо́бкаймо
Ви	цо́бкаєте	цо́бкали		цо́бкайте
Вони	цо́бкають	цо́бкали	цо́бкатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	цо́бкающий
Дієприкм. мин. ч.	цо́бкавший
Дієприсл. теп. ч.	цо́бкая
Дієприсл. мин. ч.	цо́бкав, цо́бкавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	цо́бкаемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	цо́бкаовано

цо́б-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цобка-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈt͡sɔbkɐte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., розм. вигукувати «цоб», повертаючи волів ліворуч. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цобкати