цокати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

цокати І[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цо́каю цо́кав
цо́кала
цо́катиму  —
Ти цо́каєш цо́кав
цо́кала
цо́катимеш цо́кай
Він
Вона
Воно
цо́кає цо́кав
цо́кала
цо́кало
цо́катиме  —
Ми цо́каєм(о) цо́кали цо́катимем(о) цо́каймо
Ви цо́каєте цо́кали цо́кайте
Вони цо́кають цо́кали цо́катимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цо́каючи
Дієприсл. мин. ч. цо́кавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

цо́-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цок-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., чим, об що, по чому і без додатка. утворювати своєрідні уривчасті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або іх поверхонь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    1. вітаючись, ударяти ногою об ногу [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
    2. стукати чим-небудь по чомусь, видаючи уривчасті звуки [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Цокати зубами.
  2. видавати своєрідні уривчасті звуки під час руху, роботи [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
    1. розмірено, ритмічно стукотіти (про годинник, годинниковий механізм тощо) [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

утворювати своєрідні уривчасті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або іх поверхонь
вітаючись, ударяти ногою об ногу
стукати чим-небудь по чомусь, видаючи уривчасті звуки
видавати своєрідні уривчасті звуки під час руху, роботи
розмірено, ритмічно стукотіти

цокати ІІ[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цо́каю цо́кав
цо́кала
цо́катиму  —
Ти цо́каєш цо́кав
цо́кала
цо́катимеш цо́кай
Він
Вона
Воно
цо́кає цо́кав
цо́кала
цо́кало
цо́катиме  —
Ми цо́каєм(о) цо́кали цо́катимем(о) цо́каймо
Ви цо́каєте цо́кали цо́кайте
Вони цо́кають цо́кали цо́катимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цо́каючи
Дієприсл. мин. ч. цо́кавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

цо́-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цок-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., лінгв. не розрізняти звуки «ц» і «ч» або змішувати їх при вимові (про ряд російських, перев. північних, говірок) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]