цокнути

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цо́кну цо́кнув
цо́кнула
цо́кну  —
Ти цо́кнеш цо́кнув
цо́кнула
цо́кнеш цо́кни
Він
Вона
Воно
цо́кне цо́кнув
цо́кнула
цо́кнуло
цо́кне  —
Ми цо́кнем цо́кнули цо́кнем(о) цо́кнім(о)
Ви цо́кнете цо́кнули цо́кніть
Вони цо́кнуть цо́кнули цо́кнуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

цокнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Префікс: цокн-; корінь: --у-; суфікс: -+ти-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. док., чим, об що, по чому і без додатка. однокр. до цокати 1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. перех. і без додатка, розм. ударити чим-небудь когось; убити. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

цокати
ударити чим-небудь когось; убити


Джерела[ред.]