цоркнути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цо́ркну цо́ркнув
цо́ркнула
цо́ркну  —
Ти цо́ркнеш цо́ркнув
цо́ркнула
цо́ркнеш цо́ркни
Він
Вона
Воно
цо́ркне цо́ркнув
цо́ркнула
цо́ркнуло
цо́ркне  —
Ми цо́ркнем цо́ркнули цо́ркнем(о) цо́ркнім(о)
Ви цо́ркнете цо́ркнули цо́ркніть
Вони цо́ркнуть цо́ркнули цо́ркнуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -цоркн-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. док., діал. однокр. до цоркати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]