цоркати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цо́ркаю	цо́ркав	цо́ркатиму	—
Ти	цо́ркаєш	цо́ркав цо́ркала	цо́ркатимеш	цо́ркай
Він Вона Воно	цо́ркає	цо́ркав цо́ркала цо́ркало	цо́ркатиме	—
Ми	цо́ркаєм(о)	цо́ркали	цо́ркатимем(о)	цо́ркаймо
Ви	цо́ркаєте	цо́ркали		цо́ркайте
Вони	цо́ркають	цо́ркали	цо́ркатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	цо́ркающий
Дієприкм. мин. ч.	цо́ркавший
Дієприсл. теп. ч.	цо́ркая
Дієприсл. мин. ч.	цо́ркав, цо́ркавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	цо́ркаемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	цо́ркаовано

цо́р-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цорк-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., діал. цокати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цоркати