Перейти до вмісту

цукрувати

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цукру́ю цукру́вав цукру́ватиму  —
Ти цукру́єш цукру́вав
цукру́вала
цукру́ватимеш цукру́й
Він
Вона
Воно
цукру́є цукру́вав
цукру́вала
цукру́вало
цукру́ватиме  —
Ми цукру́єм(о) цукру́вали цукру́ватимем(о) цукру́ймо
Ви цукру́єте цукру́вали цукру́йте
Вони цукру́ють цукру́вали цукру́ватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цукру́ючи
Дієприсл. мин. ч. цукру́вавши
Безособова форма цукро́вано

цукрувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — поцукрува́ти.


Корінь: -цукр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. недок., перех. посипати цукром, класти в що-небудь цукор ◆ Цукрувати тісто

Синоніми

[ред.]
  1. цукрити

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]