цукрувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цукру́ю цукру́вав цукру́ватиму  —
Ти цукру́єш цукру́вав
цукру́вала
цукру́ватимеш цукру́й
Він
Вона
Воно
цукру́є цукру́вав
цукру́вала
цукру́вало
цукру́ватиме  —
Ми цукру́єм(о) цукру́вали цукру́ватимем(о) цукру́ймо
Ви цукру́єте цукру́вали цукру́йте
Вони цукру́ють цукру́вали цукру́ватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. цукру́вавши
Пас. дієприкм. теп. ч. цукро́ваний
Безособова форма


цук-ру́-ва-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — поцукрува́ти.


Корінь: -цукр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., перех. посипати цукром, класти в що-небудь цукор ◆ Цукрувати тісто

Синоніми[ред.]

  1. цукрити

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]