цукрувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цукру́ю	цукру́вав	цукру́ватиму	—
Ти	цукру́єш	цукру́вав цукру́вала	цукру́ватимеш	цукру́й
Він Вона Воно	цукру́є	цукру́вав цукру́вала цукру́вало	цукру́ватиме	—
Ми	цукру́єм(о)	цукру́вали	цукру́ватимем(о)	цукру́ймо
Ви	цукру́єте	цукру́вали		цукру́йте
Вони	цукру́ють	цукру́вали	цукру́ватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	цукру́ючи
Дієприсл. мин. ч.	цукру́вавши
Безособова форма	цукро́вано

цукрувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — поцукрува́ти.

Корінь: -цукр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., перех. посипати цукром, класти в що-небудь цукор ◆ Цукрувати тісто

Синоніми

1. цукрити

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цукрувати