Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цуприку́ю	цуприкува́в	цуприкува́тиму	—
Ти	цуприку́єш	цуприкува́в цуприкува́ла	цуприкува́тимеш	цуприку́й
Він Вона Воно	цуприку́є	цуприкува́в цуприкува́ла цуприкува́ло	цуприкува́тиме	—
Ми	цуприку́єм(о)	цуприкува́ли	цуприкува́тимем(о)	цуприку́ймо
Ви	цуприку́єте	цуприкува́ли		цуприку́йте
Вони	цуприку́ють	цуприкува́ли	цуприкува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	цуприку́ючи
Дієприсл. мин. ч.	цуприкува́вши
Безособова форма	цуприко́вано

цуприкувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -цуприк-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

недок., перех., розм. те ж саме, що цупити 1 ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів