цюдити
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| тепер. | мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | цю́дю | цю́див цю́дила |
цю́дитиму | — |
| Ти | цю́диш | цю́див цю́дила |
цю́дитимеш | цю́дь |
| Він Вона Воно |
цю́дить | цю́див цю́дила цю́дило |
цю́дитиме | — |
| Ми | цю́дитимем(о) | цю́дили | цю́дитимем(о) | цю́дьмо |
| Ви | цю́дите | цю́дили | цю́дитимете | цю́дьте |
| Вони | цю́дять | цю́дили | цю́дитимуть | — |
| Дієприкм. тепер. | цю́дячи | |||
| Дієприсл. тепер. | цю́дивши | |||
цю́-ди-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).
Корінь: -цюд-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
