Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цямру́ю	цямрува́в	цямрува́тиму	—
Ти	цямру́єш	цямрува́в цямрува́ла	цямрува́тимеш	цямру́й
Він Вона Воно	цямру́є	цямрува́в цямрува́ла цямрува́ло	цямрува́тиме	—
Ми	цямру́єм(о)	цямрува́ли	цямрува́тимем(о)	цямру́ймо
Ви	цямру́єте	цямрува́ли		цямру́йте
Вони	цямру́ють	цямрува́ли	цямрува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	цямру́ючи
Дієприсл. мин. ч.	цямрува́вши
Безособова форма	цямро́вано

цямрувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -цямр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

недок., перех. закріплювати яму для колодязя зрубом. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: цямри́нка ін. іменники: цямри́на, цебри́на, цябри́на, ця́мра, цямри́ння дієслова: дієприкметники: цямро́ваний

Від ??

Список перекладів