цяпотіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	*цяпочу́	цяпота́в	цяпота́тиму	—
Ти	цяпочи́ш	цяпота́в цяпота́ла	цяпота́тимеш	цяпочи́
Він Вона Воно	цяпочи́ть	цяпота́в цяпота́ла цяпота́ло	цяпота́тиме	—
Ми	цяпочи́м (-имо́)	цяпота́ли	цяпота́тимем(о)	цяпочі́м(о)
Ви	цяпочите́	цяпоті́ли		цяпочі́ть
Вони	цяпочя́ть	цяпоті́ли	цяпота́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цяпочячи́
Дієприсл. мин. ч.	цяпота́вши
Безособова форма	—

ця-по-ті́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b. Творення форми настоящего времени 1. особи однини утруднене.

Корінь: -цяпот-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. підсил. до цяпати 1 3, 4. ◆ Десь цяпотіла вода Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.10-1943-р..pdf.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цяпотіти