Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ціка́влю	ціка́вив ціка́вила	ціка́влеитиму	—
Ти	ціка́виш	ціка́вив ціка́вила	ціка́витимеш	ціка́ви
Він Вона Воно	ціка́вить	ціка́вив ціка́вила ціка́вило	ціка́витиме	—
Ми	ціка́вим ( -имо)	ціка́вили	ціка́витимем(о)	ціка́вмо
Ви	ціка́вите	ціка́вили		ціка́віте
Вони	ціка́вть	ціка́вили	ціка́витимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ціка́влеячи
Дієприсл. мин. ч.	ціка́вивши
Безособова форма	—

цікавити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -цікав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

недок., перех. привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
те ж саме, що приваблювати 1 ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів