ціпкур
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ціпку́р | ціпкурі́ |
| Р. | ціпкуря́ | ціпкурі́в |
| Д. | ціпкурю́ ціпку́ре́ві |
ціпкуря́м |
| З. | ціпкур | ціпкурі́в |
| Ор. | ціпкуре́м | ціпкуря́ми |
| М. | ціпкурі́ ціпкурю́ |
ціпкуря́х |
| Кл. | ціпку́рю* | ціпкурі́* |
ціп-ку́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ціпкур-.
Вимова[ред.]
- МФА : [t͡sʲiˈpkur] (одн.), [t͡sʲipkʊˈrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зоол., зах. землерийка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |