ціпчати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ціпчу́ ціпча́в ціпча́тиму  —
Ти ціпчи́ш ціпча́в
ціпча́ла
ціпча́тимеш ціпчи́
Він
Вона
Воно
ціпчи́ть ціпча́в
ціпча́ла
ціпча́ло
ціпча́тиме  —
Ми ціпчи́м (-имо́) ціпча́ли ціпча́тимем(о) ціпчі́м(о)
Ви ціпчите́ ціпчі́ли ціпчі́ть
Вони ціпчать ціпчі́ли ціпча́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ціпчачи́
Дієприсл. мин. ч. ціпча́вши
Безособова форма

ціпчати

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b.

Корінь: -ціпч-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., зах. ціпкати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]