ціпчати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ціпчу́	ціпча́в	ціпча́тиму	—
Ти	ціпчи́ш	ціпча́в ціпча́ла	ціпча́тимеш	ціпчи́
Він Вона Воно	ціпчи́ть	ціпча́в ціпча́ла ціпча́ло	ціпча́тиме	—
Ми	ціпчи́м (-имо́)	ціпча́ли	ціпча́тимем(о)	ціпчі́м(о)
Ви	ціпчите́	ціпчі́ли		ціпчі́ть
Вони	ціпчать	ціпчі́ли	ціпча́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ціпчачи́
Дієприсл. мин. ч.	ціпча́вши
Безособова форма	—

ціпчати

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b.

Корінь: -ціпч-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [t͡sʲiˈpt͡ʃɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., зах. ціпкати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: ціпчання дієслова: ціпкати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Ціпчати//Словарь української мови online (упорядкував Борис Грінченко)