ціхувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ціху́ю	ціхува́в	ціхува́тиму	—
Ти	ціху́єш	ціхува́в ціхува́ла	ціхува́тимеш	ціху́й
Він Вона Воно	ціху́є	ціхува́в ціхува́ла ціхува́ло	ціхува́тиме	—
Ми	ціху́єм(о)	ціхува́ли	ціхува́тимем(о)	ціху́ймо
Ви	ціху́єте	ціхува́ли		ціху́йте
Вони	ціху́ють	ціхува́ли	ціхува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ціху́ючи
Дієприсл. мин. ч.	ціхува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ціхо́ваний
Безособова форма	ціхо́вано

ці-ху-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ціх-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., діал. відзначати (у 1 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ціхувати