шабатувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	шабату́ю	шабатува́в	шабатува́тиму	—
Ти	шабату́єш	шабатува́в шабатува́ла	шабатува́тимеш	шабату́й
Він Вона Воно	шабату́є	шабатува́в шабатува́ла шабатува́ло	шабатува́тиме	—
Ми	шабату́єм(о)	шабатува́ли	шабатува́тимем(о)	шабату́ймо
Ви	шабату́єте	шабатува́ли		шабату́йте
Вони	шабату́ють	шабатува́ли	шабатува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	шабату́ючи
Дієприсл. мин. ч.	шабатува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	шабато́ваваний
Безособова форма	шабато́вавано

ша-ба-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -шабат-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., діал. рвати, розривати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: шабатувати