Перейти до вмісту

шабатувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я шабату́ю шабатува́в шабатува́тиму  —
Ти шабату́єш шабатува́в
шабатува́ла
шабатува́тимеш шабату́й
Він
Вона
Воно
шабату́є шабатува́в
шабатува́ла
шабатува́ло
шабатува́тиме  —
Ми шабату́єм(о) шабатува́ли шабатува́тимем(о) шабату́ймо
Ви шабату́єте шабатува́ли шабату́йте
Вони шабату́ють шабатува́ли шабатува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. шабату́ючи
Дієприсл. мин. ч. шабатува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. шабато́ваваний
Безособова форма шабато́вавано

ша-ба-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -шабат-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., діал. рвати, розривати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]