шпирати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	шпи́ряю	шпи́ряв шпи́ряла	шпи́рятиму	—
Ти	шпи́ряєш	шпи́ряв шпи́ряла	шпи́рятимеш	шпи́ряй
Він Вона Воно	шпи́ряє	шпи́ряв шпи́ряла шпи́ряло	шпи́рятиме	—
Ми	шпи́ряєм(о)	шпи́ряли	шпи́рятимем(о)	шпи́ряймо
Ви	шпи́ряєте	шпи́ряли		шпи́ряйте
Вони	шпи́ряють	шпи́ряли	шпи́рятимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	шпи́ряючи
Дієприсл. мин. ч.	шпи́рявши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

шпи́-ра-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -шпир-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ˈʃpɪrɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перех. штрикати (у 1 знач.)
2. неперех., перен. стежити за кимсь, чимсь; нишпорити ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. —
2. нишпорити

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. —
2. —

Гіпоніми

1. —
2. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: шпирати