шума
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | шума́ | — |
| Р. | шуми́ | — |
| Д. | шумі́ | — |
| З. | шуму́ | — |
| Ор. | шумо́ю | — |
| М. | шумі́ | — |
| Кл. | шумо́* | — |
шу-ма́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -шум-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Дiалектичне, з карпатського регiону, Лемкiвщини (2).
Значення[ред.]
- діал. залишки соломи, що ними гатять греблі.
- діал. у карпатському регiонi: шуга́ — крихти криги, якi несе течiя пiсля зламу льодоставу, вони, стикаючись мiж собою та з перешкодами, видають гучний та глухий звук ◆ Шуми́ть i шамоти́ть шумка́ шума́… - «Шум» Б.-I. Антонич
Синоніми[ред.]
- шуга
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
- крига
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ?? або звуконаслідувальне
Переклад[ред.]
| крига | |