шума

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. шума́  —
Р. шуми́  —
Д. шумі́  —
З. шуму́  —
Ор. шумо́ю  —
М. шумі́  —
Кл. шумо́*  —

шу-ма́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -шум-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Дiалектичне, з карпатського регiону, Лемкiвщини (2).

Значення[ред.]

  1. діал. залишки соломи, що ними гатять греблі.
  2. діал. у карпатському регiонi: шуга́ — крихти криги, якi несе течiя пiсля зламу льодоставу, вони, стикаючись мiж собою та з перешкодами, видають гучний та глухий звук ◆ Шуми́ть i шамоти́ть шумка́ шума́… - «Шум» Б.-I. Антонич

Синоніми[ред.]

  1. шуга

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. крига

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • згрубілі форми:
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ?? або звуконаслідувальне

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]